Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи (презентація)

Тема: Впровадження сучасних технологій навчання на уроках математики для формування інноваційної особистості учня

Провідна наукова ідея: впровадження інноваційних технологій на уроках математики, спрямованих на створення умов співробітництва учнів з метою формування інноваційної особистості учня.

Актуальність досвіду: Актуальність теми пов'язана із сучасними тенденціями в педагогіці. В наш час, як теоретична, так і практична педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких застарілих традицій і стереотипів. Сучасна освіта - це освіта для людини. Її основою є розвиваюча, культуротворча складова, виховання здатності до самоосвіти і саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію. Зараз в шкільній освіті відзначається тенденція зниження зацікавленості учнів у навчанні. Це викликане високою інформативністю предметів і дефіцитом часу, відведеного на їх вивчення. Виникає необхідність у застосуванні ефективних технологій, які забезпечували б розуміння і засвоєння цього великого обсягу інформації без втрати інтересу до предмету.

Мета та завдання, на розв'язання яких спрямована педагогічна діяльність:

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

• гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
• самостійно та критично мислити;
• усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;
• бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
• грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв'язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);
• бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
• вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Такими якостями учень може оволодіти тільки завдяки вчителеві, який найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.

Це досягається за допомогою освітніх технологій. Вибір освітньої технології - це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем. Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність».

«Якщо ми вчимо сьогодні так, як вчили вчора,ми крадемо у наших дітей завтра». Ю. Дьюї

На сучасному етапі пріоритетними напрямами вдосконалення навчально-виховного процесу є розвиток індивідуальних форм навчання, впровадження інтегрованих курсів, розвиток інформаційної бази навчального процесу, оптимальне насичення автоматизованими системами, дослідження на основі комп'ютерної техніки. Державна програма передбачає необхідність створення й упровадження нових навчальних технологій, основним завдання якої є використання інформаційних технологій навчання.

На сьогоднішній день у системі освіти особливо актуальним є впровадження інноваційних методів навчання, яке здійснюється за такими напрямками:

• демократизація навчального процесу;
• суттєва зміна ролі викладача у навчальному процесі;
• індивідуалізація навчального процесу;
• інформатизації навчального процесу;
• використання проблемного підходу до навчання;
• удосконалення системи контролю (в тому числі тестового контролю) знань, навичок та вмінь, набутих учнями.

Одним із таких методів, який набуває особливого поширення у загальноосвітніх закладах освіти є метод навчальних проектів - самостійна діяльність учнів (індивідуальна, парна, групова), що передбачає сукупність певних дій, документів, текстів з метою розв'язання деякої проблеми з отриманням кінцевого результату практично важливого для учасників проекту (якщо це теоретична проблема, то пропонується конкретне її розв'язання, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження). Даний метод передбачає гуманізацію, демократизацію та реалізацію впровадження індивідуалізації навчального процесу; сприяє інтелектуальному розвитку учнів; виробленню дослідницьких, творчих, пізнавальних навичок; критичного мислення.

Як відомо, використання інноваційних технологій можна диференціювати за допомогою проблемного навчання.

Для успішного застосування проблемного навчання однією з важливих умов є володіння учнями головними евристичними методами науки: узагальненням, аналізом і синтезом, аналогією тощо.

На своїх уроках я використовувую такі типи проблемних завдань:

1. Завдання з відсутніми даними.

2. Задачі із зайвими даними.

3. Завдання з кількома рішеннями.

4. Завдання на міркування, логічне міркування.

Плануючи процес навчання, я створюю проблемну ситуацію таким чином, щоб викликати в учнів не тільки зацікавленість, а й бажання самостійно відкрити для себе нові знання. Учні зосереджені, зацікавлені, уважні, їхнє мислення направлене на розв'язання поставленої проблеми.

Так, під час вивчення в 5 класі теми «Трикутник» пропоную побудувати трикутник із сторонами 3 см, 5 см і 9 см. Спроба виконати завдання приводить їх до усвідомлення неможливості побудови трикутника з такими сторонами. Порівнявши дані задачі, учні помічають, що з даними довжинами сторін неможливо виконати завдання. Із здобутого протиріччя формулюємо гіпотезу про існування певного зв'язку між трьома сторонами трикутника.

Не всі інноваційні технології можна застосовувати на уроках математики, найбільше я застосовую наступні:

1. Метод конкретної ситуації (краще розв'язати одну задачу декількома способами, що сприяє розвитку у школярів критичного мислення, вчить аналізувати, узагальнювати, бачити різні варіанти подолання поставленої проблеми).

2. Метод мозкового штурму (привчає учнів давати свої варіанти відповідей).

3. Метод евристичних питань (спонукає учнів аналізувати ).

4. Кооперативний метод (використовується при роботі в групах ).

5. Метод інциденту (залучення учнів в математичних конкурсах, вікторинах, в олімпіадах, у міжнародній грі «Кенгуру», пробних тестах. Учні вчаться долати стресові ситуації, пасивність).

6. Ігровий метод.

7. Метод проектів.

Різні технології можна застосовувати на різних етапах уроку:

1. Розпочинаємо урок...

На етапі мотивації, метою якого є сфокусувати увагу дітей на проблемі, заінтересувати їх, пропоную нескладні інтерактивні технології («Мозковийштурм», «Мікрофон» ). На дошці ─ малюнок до задачі, методом «мозкового штурму» учні здійснюють пошук її роз'язання.

Перевіряємо домашнє завдання... Основна умова на цьому етапі ─ виконати перевірку швидко та ефективно. Справитися з цією проблемою дозволяють:

• Робота в парах (учні одне в одного перевіряють письмове домашнє завдання, усні відповіді на питання; якщо виникають спірні питання, їх виносять на загальне обговорення). Така робота дає можливість перевірити підготовку усього класу.
• «Асистент учителя» ─ під час коментування розв'язування домашніх завдань, один з учнів готує 2 теоретичних питання з даної теми, у разі неправильної відповіді відповідає сам учень
• «Мікрофон» - учні по черзі відповідають на теоретичні питання вчителя, причому відповідаючого обирають способом передавання символічного предмету (це може бути ялинкова прикраса, квітка, геометрична фігура)

2. На етапі оголошення теми та очікуваних навчальних результатів, метою якого є забезпечення учнями змісту їхньої діяльності, зазвичай використовую рекомендації (за О. Пометун) :

• називаю тему уроку або прошу когось із учнів прочитати її;
• якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звертаю на це увагу учнів;
• прошу когось із учнів оголосити очікувані результати за текстом посібника або за моїми записами, зробленими на дошці заздалегідь, пояснюю необхідні, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо ;
• нагадую учням, що наприкінці уроку буду перевіряти, наскільки вони досягли запланованих результатів, а також пояснюю, як я буду оцінювати їхні досягнення в балах.

3. Надання необхідної інформації. Вважаю, що потрібно дати учням достатньо інформації для того, щоб вони могли виконати практичні завдання за короткий час. Тому вважаю за доцільне використання інформаційних технологій, інших технічних засобів навчання.

4. Метою інтерактивної вправи є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку; тому на цьому етапі намагаюся надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці; застосовую інтерактивну технологію, яка дозволяє учням опанувати значний обсяг інформації за короткий час і може деякою мірою замінити необхідність читання лекцій. Наприклад, у 6 класі під час вивчення теми «Тіла обертання» учні об'єднувалися в групи і після того як отримували конверти із геометричними фігурами і завданнями давали на них відповіді. Після обговорення учні виступали зі своїми доповідями.

Засвоєнню навчального матеріалу сприяє проведення «Мозкового штурму» в групах.

5. На етапі застосування знань намагаюсь підібрати для учнів такі задачі, в правильності розв'язку яких вони можуть переконатись практично або задачі пов'язані з життям, практичним застосуванням набутих знань.

6. Рефлексія результатів.

Віддаю перевагу тим прийомам і методам, що дозволяють виробити в учнів свої аргументи або думки, усвідомити отримані результати, узагальнити вивчений матеріал. Часто ─ це робота в парах або групах; колективне обговорення; дискусії, письмовий звіт. Використовую наступні інтерактивні технології: «Вивчаємо матеріал у групі», «Займи позицію», «Дерево рішень», «Знайди помилку». Фрагмент уроку алгебри в 7 класі. Тема. Властивості степеня з натуральним показником.

Технологія «Знайди помилку».

Розв'язування вправ, спроектованих на екран.

1. n³n²=n⁶;

2. (m²)⁴ =m⁶;

3. b⁹:b³=b³;

4. x⁸x³=x ²⁴;

5. a⁵b³=(ab)⁸;

6. (b⁸)⁴=(b⁹)⁸;

7. 3²∙3³=9⁵;

8. 2³∙3³=6⁶;

9. (2xy²)⁴=2x⁴y⁸;

10. (-3m³n³)³=-27m⁹n⁶.

7. Підсумки. На цьому етапі прояснюємо зміст зробленого; підбиваємо підсумок засвоєння знань; встановлюємо зв'язок між тим, що відомо і тим, що повинно вдосконалюватися в майбутньому.

Одним із важливих видів діяльності, вважаю проблемне навчання, яке активізує пізнавальну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення наукових знань, розвиває творче мислення, здатність до самостійного вирішення поставленого завдання.

Особливо популярними є ігрові технології навчання, які активізують увагу, підвищуючи інтерес до предмета. Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий, також навчальна гра вимагає від учнів ініціативності, уяви, цілеспрямованості.

Вдало вписується у структуру уроку метод проектів (дослідницьких, ігрових, інформаційних,практично орієнтованих, групових,особистих), які я використовую у вигляді випереджувальних завдань, для створення проблемних ситуацій у ході вивчення нового матеріалу та як підсумок на етапі закріплення, систематизації і узагальнення знань.

Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.

Метод проектів ─ освітня інноваційна технологія. Головна її відмінність ─ раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання. Основні вимоги до використання методу проектів:

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає дослідницького пошуку для її розв'язання .

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3. Самостійна (індивідуальна , парна, групова) діяльність учнів.

4. Визначення базових знань із різних областей, необхідних для роботи над проектом.

5. Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).

6. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези, їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки.

З урахуванням сказаного, використання методу проектів дозволяє:

• формувати вміння в учителя й учнів виділяти й обирати найбільш цікаві і практично значущі теми для проектів;
• учням ─ оволодіти значним арсеналом методів дослідження (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, висунення гіпотез та методів їх вирішення тощо);
• учителю ─ надати пріоритет різним видам самостійної діяльності учнів;
• учням ─ набути комунікативної компетентності(вміння організувати й вести дискусії, вислуховувати інші точки зору, генерувати ідеї та інше);
• учням і учителя ─ більш досконало оволодіти інформаційно - комунікаційними технологіями.

Метод проектів має велике значення для розвитку життєвої, соціальної, інформаційної, предметної компетентності учнів. Метод дозволяє:

• перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;
• забезпечити продуктивний зв'язок теорії та практики у процесі навчання;
• набути життєвого досвіду;
• розвивати вміння аналізувати, систематизувати,, узагальнювати вивчений матеріал;
• здійснювати організовану пошукову, дослідницьку діяльність на підставі спільної праці учнів;
• навчати учнів самостійно працювати з додатковою літературою;
• вчити вміння самостійно працювати над творчими завданнями;
• підвищувати інтерес учнів до вивчення математики;
• виховувати повагу, вміння працювати в колективі;
• формувати власну життєву позицію.

Алгоритм роботи над проектом

1. Організація поекту: визначення теми і мети проекту; формулювання проблеми; гіпотези щодо її роз'язання.

2. Планування діяльності в проекті: визначення джерел інформації; опис бажаних кінцевих результатів; розподіл завдань.

3. Дослідження теми проекту: збір необхідної інформації; аналіз вибраної інформації; висновки, пропозиції.

4. Результати: оформлення результату; демонстрація, презентація результату; оцінка і підбиття підсумків.

Учителю, організовуючи навчальне співробітництво учнів один з одним на уроках, необхідно враховувати загальні психологічні характеристики спільної навчальної діяльності. Якщо учні ніколи не працювали в малих групах, можна організувати спочатку пари. Коли вони навчаться працювати в парах, можна переходити до роботи в групі. Маленькі групи є ефективнішими, оскільки їх можна швидше організувати; вони ретельніше виконують завдання та дозволяють кожному учасникові зробити вагоміший внесок у спільну справу. Досвічені методисти рекомендують утворювати групи з різнорідним складом учнів (сильні, середні та слабкі учні; юнаки та дівчата). У різнорідних групах стимулюють творче мислення й інтенсивний обмін ідеями, учні приділяють більше часу, коли висловлюють власну точку зору, можуть обговорити проблему з різних сторін, у таких групах будуть конструктивніші взаємини між учасниками.

Майже всі дослідники наголошують на позитивному впливі ролі групового співробітництва на результат діяльності, на особистість учня, на формування навчальної групи як колективу. Це все досягається завдяки діям складних психологічних механізмів, які регулюють міжособистісну взаємодію. Одне із важливих місць серед них займає рефлексія, через яку встановлюється ставлення учасника до власних дій і забезпечується перетворення цієї дії у відповідності до змісту і форми спільної діяльності. У ситуації спільної роботи з іншими учнями виникають і розвиваються рефлексивні моменти діяльності, зокрема дій контролю (самоконтролю), оцінки (самооцінки). Тим самим, навчальне співробітництво сприяє повноцінному формуванню ключових компетентностей школярів.

Результативність. Працюючи у різних класах, зазвичай, помічаю психологічні, індивідуальні, навчальні особливості кожного з них. Таким чином, враховуючи ці особливості, я визначаю які форми і методи застосовувати у тому чи іншому колективі.

Спостерігаючи та аналізуючи результативність впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес можна побачити, що постійне застосування інтерактивних технологій при вивченні предмета, значно підвищує рівень навчальних досягнень учнів.

Моніторинг навчальних досягнень учнів з математики, контрольні та самостійні роботи, які систематично проводяться протягом навчального року, опитування учнів, батьків, учителів показали, що не тільки рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку, а також рівень пізнавальної активності.

Отже, практичні навички, отримані на уроках математики переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності. Розвиток системи і змісту навчання в сучасному світі відбувається в контексті глобальних освітніх тенденцій, серед яких найпомітнішими є :

• значущість освіти для індивіда і суспільства;
• масовий характер освіти та її неперервність як нова якість;
• орієнтація на активне освоєння людиною способів пізнавальної діяльності ;
• адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості ;
• орієнтація навчання на особистість, забезпечення можливостей її саморозкриття.

Використання на уроках інноваційних методів навчання, які більш затратні в часовому вимірі, ніж традиційні, вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів. Тому найчастіше у якості форм поточного оцінювання використовую тести, експрес-опитування, самооцінку. Введення самооцінки у педагогічний процес потребує достатньо тривалої роботи, проте знання колективу класу, знання індивідуальних особливостей конкретних учнів дозволяє користуватися таким досить складним прийомом: учні не тільки виставляють собі оцінки в балах, але й проводять змістовний аналіз своєї діяльності на уроці (етап рефлексії). З метою активізації самооцінювальної діяльності учнів застосовую прийоми «уявний мікрофон», «незакінчене речення» та (обов'язкова умова! ) чітко сформульовані критерії оцінювання участі учня у кожному виді навчальної діяльності протягом уроку.

Результативністю є те, що учні є активними учасниками математичної гри «Кенгуру», конкурсів - проектів, творчих конкурсів, вони підбирають цікавий і змістовний матеріал під час проведення тижнів з математики та спецкурсу; зростає якість навчання учнів.

Висновки

Метод проектного навчання - процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. У процесі навчання відбувається взаємодія між учителем і учнем, а не просто вплив учителя на учня. Вчитель може навчати учнів безпосередньо або опосередковано - через систему завдань.

Педагогічний професіоналізм - уміння вчителя мислити та діяти професійно. Охоплює набір професійних властивостей та якостей особистості педагога, що відповідають вимогам учительської професії; володіння необхідними засобами, що забезпечують не тільки педагогічний вплив на вихованця, але і взаємодію, співробітництво та співтворчість з ним. Для активного співробітництва з вихованцями вчителю необхідна мобілізація інтелекту, волі, моральних зусиль, організаторського хисту та вміле оперування засобами формування моральних, інтелектуальних та духовних засад у школярів. Він повинен володіти широким арсеналом інтелектуальних, моральних та духовних засобів, що забезпечують педагогічний вплив на учня. До інтелектуальних засобів належать кмітливість, професійне спрямування сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, прояв та розвиток творчих здібностей учня. До моральних - любов до дітей, віра в їх можливості та здібності, педагогічна справедливість, вимогливість, повага до вихованця - все, що складає основу професійної етики вчителя. Духовні засоби - основа його загальної та педагогічної культури.

Нова доба принесла нове ставлення до навчання і виховання. Зросли вимоги до людини, а надто до її творчих можливостей, і це з усією очевидністю довело неспроможність авторитарного стилю у навчанні.

Розвиток творчого потенціалу людини трактується як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглядати учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну особистість. Учень ─ не об'єкт, а насамперед творець свого власного "Я".

Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально-виховного процесу. Такий навчально-виховний процес передбачає певну переорієнтацію функцій вчителя. Різко зменшується питома вага його виконавчої діяльності на уроці, а також зростає функція організаційна.

Учитель повинен стати творцем своєї діяльності й сам відповідати за її результати. Така форма роботи можлива в разі співпраці учителя й учнів. Функції вчителя визначаються як зовнішні щодо системи "учень - предмет". Учитель є організатором і співучасником навчально-виховного процесу. Проте це не означає, що в системі навчально-виховного процесу роль вчителя зменшується. Навпаки, чим більше вчитель виявляє себе, тим вагомішим буде результат навчально-виховного процесу. Суть проблеми полягає в тому, куди учитель спрямує свої зусилля - на чітку організацію діяльності учня чи на ту роботу, яку повинен виконати учень. Це принципове питання, тому функції учня і вчителя повинні бути чітко розмежовані. У кожного з них є своя діяльність - учень навчається, учитель керує його діяльністю.

Психологічний портрет учителя, налаштованого на особистісно-орієнтоване спілкування: відкритість, доступність, створення для дітей можливостей висловлювати свої думки і почуття; справедливість, довіра до дітей, визнання їх неповторності, гідності; зацікавленість життям учнів, увага до їхніх проблем; емпатійне розуміння (здатність бачити поведінку учня його ж очима, відчувати його внутрішній світ); готовність завжди допомогти учням.

Лише правильний стиль поведінки учителя викликає свободу, довіру, відсутність страху, відкритість, устремління до доброзичливого ставлення у класі.

Для успішної участі у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосувань до розв'язування практичних задач. Значні вимоги до шкільної математичної освіти у ров'язанні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань навчання математики є забезпечення умов для досягнення кожним учнем математичної компетентності.

Особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, налаштованість на конструктивні дії в оновлених ситуаціях. Творчо працюючих педагогів цікавить усе, що пов'язане з гуманізацією освіти. На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, уміннями й навичками, нестандартний урок найбільше повно враховує вікові особливості, інтереси нахили, здатності кожного учня. У ньому з'єдналися елементи традиційних уроків ─ сприйняття нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення ─ але не у звичайних формах. Саме такі уроки містять у собі елементи майбутніх технологій, які при групуванні їх у певну систему, що будується на глибокому знанні потреб, інтересів і здатностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.

Список використаних джерел

• Хмель В. П. Упровадження інноваційних технологій у вивчення циклу математичних дисциплін - [ Електронний ресурс ] - Режим доступу: https://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Ped/2011_13_2/13.pdf
• Примакова В.В. Інноваційні технології навчання в сучасній початковій школі - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tvo/2011_4/003.pdf
• 3. Ю.В. Триус «Інноваційні інформаційні технології у навчанні математичних дисциплін»- [ Електронний ресурс ] - Режим доступу: https://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/15095/1/15-Tryus-76-81.pdf
• Годованюк Т. Л. Метод навчальних проектів в курсі методики навчання математики [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pednauk/2010_2/295.pdf
• Хмель В. П. Упровадження інноваційних технологій у вивчення циклу математичних дисциплін [ Електронний ресурс ] - Режим доступу: https://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Ped/2011_13_2/13.pdf